Участие законного представителя лица, к которому применяются принудительные меры медицинского характера является обязательным, сложившейся практики ВС благодаря управляющему партнеру адвокатского объединения «Вишневый и Партнеры» Вишневом Александру

4 июня 2019 Киевским апелляционным судом отменено постановление о применении принудительных мер медицинского характера. Предсталял интересы клиента управляющий партнер адвокат АО «Вишневый и Партнеры» Вишневый Александр Викторович.
Как сообщалось ранее, 18 октября 2018 Оболонский районный суд г. Киева применил к лицу принудительные меры медицинского характера в виде госпитализации в психиатрическое учреждение с обычным наблюдением.
Данное постановление было вынесено без участия этого лица и его законного представителя, несмотря на то, что согласно требованиям ч. 1 ст. 512 УПК Украины их участие является обязательным.
После того, как лицо к которому были применены принудительные меры медицинского характера узнало о существовании данного постановления суда, сразу была подана апелляционная жалоба.
Однако, апелляционный суд отказал трижды (!!!) в открытии апелляционного производства и вернул апелляционные жалобы поданы защитником, законным представителем и лицу, в отношении которого было принято решение.
В следующем, после обжалования трех постановлений апелляционной инстанции в Верховный Суд с учетом очевидного нарушения апелляцией права на защиту и ограничение доступа к правосудию, Кассационный уголовный суд в составе Верховного Суда удовлетворил три кассационные жалобы и вернул дело на новое рассмотрение в апелляционную инстанцию.
Стоит отметить, что Верховный Суд все же пришел к выводу, что участие законного представителя лица, к которому применяются принудительные меры медицинского характера, несмотря на то, что такое лицо не признано в законном порядке недееспособным или ограниченно дееспособным, в такой категории дел является обязательным.
Уже после возвращения дела на новое рассмотрение, апелляционный суд открыл производство по трем апелляционным жалобам и 4 июня 2019 принял решение об отмене постановления о применении принудительных мер медицинского характера.
Ссылка на решение в ЕРДСР
Несмотря на то, что судебной практики по обжалованию подобных решений не так много, надеемся, что решения приняты по данному делу помогут другим лицам, к которым применены принудительные меры медицинского характера, защитить свои права и не поддаваться незаконному содержанию в психиатрическом учреждении. Адвокат адвокатского объединения «Вишневый и Партнеры» Вишневый Александр одержали очередную победу!

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 березня 2019 року

м. Київ

справа № 756/11021/18

провадження № 51-358 км 19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                               Марчук Н.О.,

суддів                                              Маринича В.К., Огурецького В.П.,

за участю:

секретаря

судового засідання              КротаІ.М.,

прокурора                             Гошовської Ю.М.,

захисників                                               ВишневогоО.В., Сабадин А.В.,

законного представника                  ОСОБА_4,

особи, щодо якої

застосовано примусові заходи

медичного характеру              ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисників Вишневого О.В. та Сабадин А.В., законного представника ОСОБА_4 на ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, 10 січня та 11 лютого 2019 року про повернення апеляційних скарг на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_5

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року задоволено клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.

Не погоджуючись із цією ухвалою, 14 грудня 2018 року захисник ВишневийО.В. в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Київський апеляційний суд ухвалою від 27 грудня 2018 року повернув захиснику ВишневомуО.В. указану апеляційну скаргу з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

27 грудня 2018 року, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року повернуто ОСОБА_5 апеляційну скаргу через оскарження судового рішення особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

30 січня 2019 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року повернуто ОСОБА_4 апеляційну скаргу через оскарження судового рішення особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він 05 червня 2018 року, знаходячись на вул. Богатирській, 1-А в м. Києві, незаконно заволодів автомобілем «BMW», транзитний номер НОМЕР_1 який знаходився на території комплексу по мийці автомобілів ТОВ «Автопассаж».

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подала

У касаційній скарзі захисник Вишневий О.В., не погоджуючись із ухвалою судді суду апеляційної інстанції від 10 січня 2019 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суддя всупереч позиції Верховного Суду, висновку Верховного Суду України та практики ЄСПЛ безпідставно повернув ОСОБА_5 подану ним апеляційну скаргу з тих підстав, що він не є особою, яка може оскаржити рішення суду.

Захисник Сабадин А.В. у касаційній скарзі, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 грудня 2018 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув апеляційну скаргу захиснику Вишневому В.О., оскільки, встановивши невідповідність скарги вимогам кримінального процесуального закону, повинен був надати останньому строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

У касаційній скарзі законний представник ОСОБА_4, не погоджуючись із ухвалою судді суду апеляційної інстанції від 11 лютого 2019 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги ОСОБА_4 мотивує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно не залучив її до участі у провадженні як законного представника на стадії апеляційного оскарження, безпідставно повернув подану нею апеляційну скаргу, тим самим порушивши її право на оскарження судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

         Законний представник, захисники та ОСОБА_5 підтримали подані касаційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати ухвали апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор заперечував проти поданих касаційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без зміни

Мотиви Суду

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Щодо доводів касаційної скарги захисника Вишневого О.В., наведених у касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, то вони є слушними.

Відповідно до матеріалів провадження, рішення суду апеляційної інстанції від 10 січня 2019 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_5 було прийнято на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.

Однак Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Статтею 10 КПК України визначено, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольру шкіри, політичних релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. У випадку і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Згідно з положенням ст. 3 КПК України особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, та його законний представник є сторонами кримінального провадження.

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відбувається в особливому порядку, який викладено в главі 39 чинного кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК України особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника.

Стаття 516 КПК України передбачає, що ухвала суду, постановлена в межах такого провадження, може бути оскаржена в порядку, передбаченому КПК України.

При цьому норми кримінального процесуального закону не обмежують громадянина в його процесуальних правах і не забороняють йому реалізовувати їх безпосередньо.

Крім того, право кожної особи на доступ до суду гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5, як особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, не позбавлена права подавати апеляційну скаргу на судове рішення, ухвалене в порядку, передбаченому главою 39 КПК України.

Із зазначеного питання Верховний Суд уже висловлював аналогічну позицію в постанові від 31 липня 2018 року (провадження № 51-2385 км 18).

Крім того, така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2016 року по справі                № 5-246кс(15)16, а також з практикою ЄСПЛ, відображеною, зокрема в рішеннях у справах «Плахтєєв та Плахтєєва проти України», «Наталія Михайленко проти України», «АнатолійРуденко проти України».

За таких обставин суд апеляційної інстанції, повертаючи ОСОБА_5 його апеляційну скаргу, діяв усупереч вимогам чинного кримінального процесуального закону та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги ОСОБА_4 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при розгляді її апеляційної скарги, з огляду на таке.

Так, відповідно до матеріалів провадження, суддя суду апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, дійшов висновку про те, що скарга була подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Положенням ч. 1 ст. 512 КПК України визначено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.

Частиною ч. 2 ст. 44 КПК України визначено, що як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 151 від 23 серпня 2018 року, ОСОБА_5 на час вчинення злочину та на час проведення експертизи за своїм психічним станом не міг та не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв’язку з чим не може брати участь під час досудового розслідування та судового розгляду.

Проте суддя суду апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка надала відповідні підтверджуючі документи, не врахував вищенаведених норм кримінального процесуального закону та безпідставно позбавив її права як законного представника ОСОБА_5 оскаржити судове рішення в апеляційному порядку.

Що стосується касаційної скарги захисника Сабадин А.В., то Суд погоджується з нею частково, – а саме з тим, що ухвала суду апеляційної інстанції від 27 грудня 2018 року не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, виходячи з такого.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв’язку з такими обставинами, які були чи об’єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов’язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з матеріалів провадження, 14 грудня 2018 року, поза межами встановленого у ст. 395 КПК України строку, захисник Вишневий О.В. звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення строків на апеляційне оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року.

Залишаючи без задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та повертаючи Вишневому О.В. апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що вона подана з пропуском встановленого законом строку, і підстави для його поновлення відсутні.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання про відновлення строків, належним чином не перевірив та не проаналізував доводи захисника про те, що провадження щодо ОСОБА_5 розглядалось без виклику останнього, копію ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру він отримав лише 27 листопада 2018 року, тому строк апеляційного оскарження у нього починається саме з дня отримання рішення суду.

Суд уважає, що колегія суддів апеляційного суду формально підійшла до перевірки доводів захисника та в даному провадженні дійшла передчасного висновку про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку.

З огляду на вищезазначене касаційні скарги захисника Вишневого О.В. та законного представника ОСОБА_4 підлягають задоволенню, касаційна скарга захисника Сабадин А.В. – частковому задоволенню, а ухвали апеляційного суду – скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційні скарги захисника Вишневого О.В. та законного представника ОСОБА_4 задовольнити, касаційну скаргу захисника Сабадин А.В. задовольнити частково.

Ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, 10 січня та 11 лютого 2019 року про повернення апеляційних скарг захисника ВишневогоО.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.О. Марчук В.К. Маринич В.П. Огурецький