• +38 096 000 2411
  • RU
  • О компании
  • Команда
  • Отзывы
  • Успешные дела
  • Консультации и Новости
  • Все услуги
  • Акции
  • Цены
Logo_iconLogo_iconLogo_iconLogo_iconVyshnevyi & PartnersАдвокатское объединение
  • Автоадвокат
    • Адвокат по ДТП
    • Взыскание убытков от ДТП
    • ст. 130 КуПАП
  • Гражданские дела
    • Взыскание алиментов
    • Определения места проживания ребенка
    • Раздел имущества
    • Расторжение брака
    • Устранение препятствий в общении с ребенком
    • Споры о праве собственности на имущество
    • Семейные дела
  • Уголовные дела
    • Дела по кражам
    • Дела по незаконному обороту наркотических средств
    • Общие уголовные дела
    • Адвокат по обыскам
    • Тренинги для сотрудников. Алгоритм поведения во время обыска.
  • Хозяйственные дела
    • Взыскание задолженности
    • Проверка застройщика
    • Сопровождение сделок связанных с недвижимостью
    • Юр. услуги для бизнеса
    • Трудовые споры
    • Споры связанные с ремонтом и строительством
  • Контакты

Правочин має відповідати імперативній цивільно-правовій нормі, що існувала на момент його вчинення – суддя КЦС ВС Василь Крат

24.03.2021
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат виступив на презентації другого тому Науково-практичного коментаря Цивільного кодексу України за редакцією проф. Інни Спасибо-Фатєєвої, у підготовці якого суддя взяв участь. Презентація відбулася 22 березня 2021 року в онлайн-режимі.

Доповідач вказав на окремі аспекти тлумачення та застосування ст. 203 ЦК України. Зокрема, він звернув увагу на назву статті: «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину». Тож, на його думку, слід розглянути співвідношення понять «чинність договору» і «дійсність договору». Василь Крат зауважив, що може бути щонайменше три варіанти тлумачення співвідношення цих понять: 1) «чинність» і «дійсність» в розумінні ст. 203 ЦК України мають однакове смислове навантаження й ідентичні правові наслідки. За такого підходу нечинність правочину прирівнюється за підставами, наслідками, іншими ознаками до його недійсності; 2) «чинність» і «дійсність» є схожими поняттями, проте різними за своєю сутністю; 3) «чинність» і «дійсність» – взаємопов’язані поняття, але різні за своєю сутністю. Вимоги до чинності та дійсності можуть збігатися, але й можуть відрізнятися. Зокрема, чинність охоплює вимоги, які дають змогу стверджувати про вчинення правочину (наприклад, істотні умови, необхідні для укладення договору, втілення домовленості сторін у належну форму). Тому поняття «нечинність правочину» і «недійсність правочину» не є синонімічними.

«Це наштовхує на певні роздуми з приводу того, з якою метою законодавець використав у назві статті саме термін «чинність», а не «дійсність», хоча ми звикли в доктрині оперувати термінами «дійсність» або «недійсність» правочину», – сказав суддя КЦС ВС. Він зазначив, що термін «чинність» вжитий і в інших статтях ЦК України, тож аналіз ст. 203 ЦК України допоможе й у розумінні інших положень Кодексу.

Також суддя порушив питання, яким вимогам має відповідати зміст правочину. Він навів постанову ВС від 11 липня 2020 року у справі № 281/129/17, у якій Суд зробив важливі висновки про те, що правочин повинен відповідати саме цивільно-правовим нормам. Доповідач зауважив, що багато учасників цивільного обороту констатують невідповідність правочину публічним нормам, проте така невідповідність не породжуватиме недійсності правочину. При цьому ВС у згаданій постанові зазначив, що під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, слід розуміти ті правила, що містяться в імперативних нормах.

Крім того, доповідач навів висновок, зроблений у постанові ВС від 11 грудня 2020 року у справі № 591/3176/17, про те, що обов’язковість акта цивільного законодавства випливає з його змісту. У справі, що розглядалася, спір стосувався встановлення неустойки за правомірну відмову від договору. Проаналізувавши норми права, ВС частково задовольнив позов про визнання пункту договору недійсним, оскільки встановлення саме такої неустойки (за правомірну відмову від договору) було кваліфіковано як порушення положення акта цивільного законодавства, який слідує з його змісту.

Наостанок Василь Крат акцентував на тому, на який момент правочин має відповідати вимогам норм приватного права. Він зазначив, що в постанові ВС від 24 квітня 2020 року у справі № 522/25151/14-ц зроблено висновок, що підстави недійсності, оспорюваності або нікчемності правочину повинні існувати саме на момент його вчинення. «Дуже часто учасники цивільного обороту посилаються, зокрема, на те, що правочин не відповідає імперативній цивільно-правовій нормі, яка була прийнята вже після його вчинення. Звичайно, що з точки зору ст. 203 ЦК України посилання на таку норму не може впливати на недійсність правочину», – сказав суддя КЦС ВС.

 

Share
admin

Похожие

03.02.2022

Признание отцовства: процедура и сроки обращения в суд


Детальнее
27.01.2022

Признание исполнительной надписи не подлежащей исполнению как основание недействительности электронных торгов


Детальнее
19.01.2022

Брачный договор не является основанием для приобретения права собственности на имущество


Детальнее

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован.

Не нашли нужную информацию?

Не нашли нужную информацию?
Мы работаем с пн-пт:
9:00-19:00
Телефон для бесплатной консультации:
+38 096 000 2411
Следите за новостями:
TelegramInstagramYouTubeFacebook
  • О компании
  • Команда
  • Отзывы
  • Успешные дела
  • Консультации и Новости
  • Все услуги
  • Акции
  • Цены
© 2022 Vyshnevyi and Partners — Адвокатское объединение. All Rights Reserved. Muffin group
    Наши контакты
    • +38 096 000 2411
    RU
    • No translations available for this page
    Услуги
    • О компании
    • Команда
    • Отзывы
    • Успешные дела
    • Консультации и Новости
    • Все услуги
    • Акции
    • Цены

      Форма обратной связи

      Оставьте сообщение и адвокат свяжется с Вами через 30 секунд


      Ваш телефон