Постанова ККС ВС щодо пред’явлення особи для впізнання
Жодних імперативних вимог щодо пред’явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено. Так само не передбачено й обов’язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.
Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційні скарги особи, засудженої за грабіж, та її захисника. Сторона захисту, зокрема, стверджувала про недопустимість даних протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, слідчий всупереч вимогам ч. 6 ст. 228 КПК України належним чином не аргументував проведення пред’явлення особи для впізнання саме за фотознімками, а не безпосередньо самої особи.
ККС ВС визнав ці доводи необґрунтованими з огляду на таке.
У ст. 228 КПК України передбачено порядок пред’явлення особи для впізнання. Згідно із ч. 6 ст. 228 КПК України за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, за матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред’явлення особи для впізнання.
Отже, суди обох інстанцій обґрунтовано визнали фактичні дані, отримані за результатами проведення впізнання особи за фотознімками, допустимими доказами у справі, а тому доводи скаржника про протилежне є необґрунтованими.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 742/2200/19 (провадження № 51-2565км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217894.
