• +38 096 000 2411
  • RU
  • О компании
  • Команда
  • Отзывы
  • Успешные дела
  • Консультации и Новости
  • Все услуги
  • Акции
  • Цены
Logo_iconLogo_iconLogo_iconLogo_iconVyshnevyi & PartnersАдвокатское объединение
  • Автоадвокат
    • Адвокат по ДТП
    • Взыскание убытков от ДТП
    • ст. 130 КуПАП
  • Гражданские дела
    • Взыскание алиментов
    • Определения места проживания ребенка
    • Раздел имущества
    • Расторжение брака
    • Устранение препятствий в общении с ребенком
    • Споры о праве собственности на имущество
    • Семейные дела
  • Уголовные дела
    • Дела по кражам
    • Дела по незаконному обороту наркотических средств
    • Общие уголовные дела
    • Адвокат по обыскам
    • Тренинги для сотрудников. Алгоритм поведения во время обыска.
  • Хозяйственные дела
    • Взыскание задолженности
    • Проверка застройщика
    • Сопровождение сделок связанных с недвижимостью
    • Юр. услуги для бизнеса
    • Трудовые споры
    • Споры связанные с ремонтом и строительством
  • Контакты

КЦС ВС роз’яснив, як обчислюється строк для звернення до суду у трудових спорах.

16.02.2021

Позивачку звільнили із займаної посади у зв’язку із закінченням строку трудового договору, незважаючи на її вагітність.

Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП України та нормами СК України після звільнення жінки у роботодавця виник обов’язок працевлаштувати її як вагітну. Позивачка просила суд зобов’язати роботодавця виконати зобов’язання щодо працевлаштування її на підприємстві чи в іншій установі, а також стягнути з роботодавця на свою користь середньомісячний заробіток.

Місцевий суд, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що після звільнення позивачки за закінченням строкового трудового договору у відповідача дійсно виник обов’язок працевлаштувати її як вагітну відповідно до вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП України, проте вона без поважних причин пропустила визначений ст. 233 КЗпП України місячний строк для звернення до суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення й передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке обґрунтування.

Частиною 3 ст. 184 КЗпП України заборонено звільнення вагітної жінки та передбачено обов’язкове її працевлаштування у випадках звільнення після закінчення строкового трудового договору. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на роботодавця відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП України обов’язку надати працівнику на цьому або іншому підприємстві роботу, яку він може виконувати, а не поновити його на попередній роботі.

Оскільки згідно зі ст. 235 зазначеного Кодексу підставою для поновлення працівника на роботі є звільнення його без законних підстав, то в разі невиконання власником підприємства або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов’язку працевлаштувати звільненого працівника, зокрема вагітної жінки,  за п. 2 ст. 36 КЗпП України за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов’язання щодо працевлаштування.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України, важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від змісту позовних вимог, а саме: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника.

Спір про звільнення – це спір за позовом про поновлення на роботі.

Натомість предметом позову у справі, що переглядається, є вимога не про поновлення на роботі, а про зобов’язання із працевлаштування.

При зверненні до суду із позовом про зобов’язання із працевлаштування діє тримісячний строк з дня, коли працівниця дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, звільнивши позивачку 10 травня 2018 року, роботодавець повинен був її працевлаштувати та виплатити їй середню заробітну плату упродовж трьох місяців, тобто до 11 серпня 2018 року. Оскільки цей обов’язок, визначений ч. 3 ст. 184 КЗпП України, роботодавець не виконав, то надалі позивачка упродовж трьох місяців, тобто до 11 листопада 2018 року, мала право відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України звернутися до суду з позовом про зобов’язання із працевлаштування, а позов було пред’явлено у вересні 2018 року.

Постанова Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі № 682/2782/18 (провадження № 61-17946св19) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803225.

Share
admin

Похожие

03.02.2022

Признание отцовства: процедура и сроки обращения в суд


Детальнее
27.01.2022

Признание исполнительной надписи не подлежащей исполнению как основание недействительности электронных торгов


Детальнее
19.01.2022

Брачный договор не является основанием для приобретения права собственности на имущество


Детальнее

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован.

Не нашли нужную информацию?

Не нашли нужную информацию?
Мы работаем с пн-пт:
9:00-19:00
Телефон для бесплатной консультации:
+38 096 000 2411
Следите за новостями:
TelegramInstagramYouTubeFacebook
  • О компании
  • Команда
  • Отзывы
  • Успешные дела
  • Консультации и Новости
  • Все услуги
  • Акции
  • Цены
© 2022 Vyshnevyi and Partners — Адвокатское объединение. All Rights Reserved. Muffin group
    Наши контакты
    • +38 096 000 2411
    RU
    • No translations available for this page
    Услуги
    • О компании
    • Команда
    • Отзывы
    • Успешные дела
    • Консультации и Новости
    • Все услуги
    • Акции
    • Цены

      Форма обратной связи

      Оставьте сообщение и адвокат свяжется с Вами через 30 секунд


      Ваш телефон