КЦС ВИСЛОВИВСЯ ЩОДО ОСКАРЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЩОДО НЕВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Особа звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання судового рішення про стягнення з ДКСУ за рахунок Державного бюджету України 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Скаржник зазначав, що після набрання вказаним рішенням суду законної сили він направив його разом з відповідною заявою для виконання до ДКСУ, однак на час пред`явлення скарги рішення суду не виконано, грошові кошти йому не виплачені. Тому особа просив зобов`язати керівника ДКСУ виконати в повному обсязі рішення суду.

Суд першої інстанції скаргу задовольнив, оскільки невиконання ДКСУ судового рішення, яке набрало законної сили, порушує право особи як стягувача на отримання присуджених йому за рахунок державного бюджету грошових коштів.

З ухвалою суду першої інстанції погодився і апеляційний суд.

У касаційній скарзі ДКСУ, окрім іншого, зазначала, що ДКСУ не є учасником чи стороною виконавчого провадження та не здійснює заходів з примусового виконання рішень суду, а тому подана заявником скарга не підлягала розгляду в порядку, встановленому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України ,у зв`язку з чим провадження у цій справі підлягало закриттю.

КЦС погодився з такими доводами та закрив провадження у справі.

Суд вказав, що Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

ВС зазначив, що відповідно до пункту 15 Порядку дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі України «Про виконавче провадження» не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

КЦС дійшов висновку, що спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Постанова від 10.02.2021 у справі № 200/7261/13-ц  — https://reyestr.court.gov.ua/Review/94873721